Садок дитячий, прощавай!
Як же бути? Постривай!
Друзів я залишив там
Й іграшки всі дітлахам.
Літо щебетом співає,
Ненечка мене втішає:
«Не сумуй, синочку мій,
Час збиратися мершій,
Вже до школи вирушати,
Нових друзів зустрічати.
Але трішки почекаєм,
Жовту осінь привітаєм.»
День у день я прокидаюсь,
Осінь все не дочекаюсь,
Школа в квіточках цвіте,
Наче кличе вже мене.
Мама каже: « Не швиди,
А ще трішки підрости,
Треба сили набиратись,
Щоб гарнесенько навчатись.»
Літо квітне та біжить,
За вікном вже дощ бринить.
Листячко з дерев злітає,
Осінь золоту вітає.
Ось, нарешті, дочекався!
За портфелик свій я взявся,
В мами треба запитати,
Що і як туди складати?
Розпочну, мабуть, з цукерок,
Повний накладу портфелик.
Ось, візьму я ще лопатку,
Грабельки, цебро, рогатку,
Ще й солдатиків піхоту,
Хай беруться за роботу!
М’ячик теж беру з собою,
Не сумує хай за мною.
Друзі, ледве не забув!
За обід свій не збагнув!
Філіжаночка й виделка,
Ложка чайна та десертна,
Накладанець та банан,
Ось, що треба дітлахам!
Щоб гарненько працювати,
Треба повний шлунок мати!
Так, подивимся, що ще
Взяти я забув своє?
Мама тільки посміхнулась,
На портфелик озирнулась,
Мене ніжно обійняла
Та поклажу всю прибрала.
« Школа, любий, не садок,
В ній не треба іграшок.
Світ відкриєш там новий,
Шлях в майбутнє знайдеш свій,
Друзів гарних та знання,
Мужність, світу пізнання.
Тож портфелик відкривай
Що скажу, туди й складай!
Першим поклади щоденник –
Ліні головний суперник.
Він наставник й помічник,
В школі дітям провідник.
Його добре зберігай,
В чистоті завжди тримай!
Ось підручників стопа,
Не один, не три, не два,
Як читати та писати,
Все із них ти будеш знати.
Зошити приготували,
До пеналу все поклали:
Гумка, ручки та лінійка –
В зошиті твоя вказівка.
Це – мистецькі молодці:
Фарби, пензлі, олівці,
Дощечка та пластилін,
Картон, стеки, мастихін,
Клей, палітра, фартушок.
Ось, що треба на урок!»
Вересня я дочекався.
Зранку з мамою зібрався,
В руках квіти обіймаю
Та до школи вирушаю.
Вперше йду у перший клас,
Зустрічай вже, школо, нас!
До класу з мамою зайшов,
З садочку друзів тут знайшов,
Всі гарненько підросли,
Посміхнулися мені.
Навколо трішки озираюсь,
Привітним бути намагаюсь,
Бо тут є учні незнайомі
Та на вигляд всі чудові.
Розкажу про свій вам клас,
Скільки тут всього для нас!
Парти у рядок стоять,
Батьки тихенько гомонять,
Є годинник на стіні,
Квітнуть квіти на вікні,
Дошка, шафа із книжками
Для роботи буде з нами.
Стіл для вчителя гарненький
Та стілець поруч новенький.
Безліч тут всього для нас,
Не розкажеш все за раз.
Величезних три вікна,
Ось, де вчитись буду я!
Сів за парту я тихенько,
Чую дзвоник веселенький.
Ось зробив нарешті крок
В перший я шкільний урок!
До класу вчителька зайшла,
Посміхнулась нам вона.
Голос ніжний та дзвінкий
Відкриває світ новий.
Як читати та писати,
Ручку правильно тримати,
Пластиліном, як ліпити,
Фарбою стіл не залити,
Ножицями вирізати,
Як опісля все прибрати,
Квіти треба, як полити,
Двері в класі не зломити,
М’яч до школи не носити,
В класі вікна не побити,
Як на вулицю іти,
На перерві, як вести,
Як в їдальні треба їсти,
Де й куди там треба сісти,
Одяг наш, щоб був чистенький,
Чепурненький та гарненький,
Швидко й де перевдягатись,
Щоб без форми не зостатись…
В класі дружньо будем жити,
Все про все ми будем вчити!
Перший в класі день минув,
Вдома радісно зітхнув,
Мамі з татом розкажу,
Де та з ким тепер сиджу.
Що й про що тепер я знаю,
Скільки друзів нових маю.
Як навчатись та дружити,
Землю рідну, як любити,
Маму з татом поважати,
Друзів, як не ображати,
Як природу зберегти,
Все навчишся в школі ти!
30.06.2024
ID:
1016482
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші для дітей
дата надходження: 30.06.2024 10:16:07
© дата внесення змiн: 20.08.2024 13:52:03
автор: Аліна Ємельяненко
Вкажіть причину вашої скарги
|
Дякую Вам за коментар.
