Жаль мені, жаль, що вже літо минає.
Тиха печаль моє серце стискає.
Сірі світанки, темнішають ночі,
Стихли бажання - не хочу, не хочу...
Мрії, мов тьмяні вогні вечорові,
Марно зітліли в душі без любові.
Іскорки зникли і попелом стали,
Чари кохання безслідно пропали.
Та й чи були вони? Чи лиш приснились?
Час пролетів, а життя зупинилось...
... Може й не так усе сумно і гірко?
Серпень підкаже, як падає зірка.
Ще раз бажання своє загадаю.
Правда - неправда? Ніяк не вгадаю...
Долю даремно я не спокушаю,
Вірю. Надіюсь. Люблю... І чекаю!..
19 липня 2024
