Надломилася стеблинка, вітер потіша,
Я малесенька людинка, трепетна душа...
Помирає в полі квітка, непомітна нам,
Ох, душа моя,сирітка, має також злам...
Аж тріщать дуби навколо, в світі- ураган,
У війни страждання коло,сатанинський план,
Посміхаються герої з траурних світлин,
Вся країна зараз- воїн,мов мільйон- один!
День прожитий для солдата,Вічність про запас,
Наперед не загадати,бо непевний час,
А додому так схотілось,серця не чіпай!
Аж зоря сльозами вмилась:милій звістку дай!
Надломилася стеблинка ,вітер потіша,
В полі помирає квітка ,чи є в її душа?
Не згадається про неї, як пройде пора,
Не забудь,Господь,моєї,бо життя не гра...
