|
У паралельних світах, де благодать рікою текла
У заморських країнах жили титани, небесні велетні,
Але тьма незримо із зовні прийшла, карликам знання сили дала,
Для велетнів створили перепони, ноги загрузли, титани упали.
Підступно вставши на шлях обману, у владу обрали там тирана,
Скували могутніх, з небес та в безодню, у в'язницю, в трясовину,
Відрубали голови, як гілки дуба, і на піках стояли тіла їх могутні похмуро.
Правлять там меси гноми свої, кров всіх безвинних - у русло ріки.
Земля ж титанам - Батьківщина й мати,
Той камінь на серці не може підняти.
На голе тіло наділи холстницю.
Тілу безгрішному закрили очі, скували дух.
Її син - Прометей, у грудях якого серце горить,
Клює йому груди орел багатоликий, у імлі, де неправда одна процвітає,
Страждає вона, в терновому вінку смерть приймає..
***Сонет о прошлом, которое повторяется снова и снова***
В параллельных мирах, где благодать рекой текла
В заморских странах жили титаны, небесные великаны,
Но тьма незримо из вне пришла, карликам знания силы дала,
Для великанов создали преграды, ноги увязли, титаны пали.
Коварно встав на путь обмана, во власть избрали они тирана,
Сковали могучих и с небес да в бездну, там заточили в тюрьму, у трясину,
Отрубили головы, как ветви дуба, и на пиках стояли тела их мрачно.
Правили мессы гномы свои, лилась кровь титанов в русло реки.
Земля же титанам - Родина и мать,
Тот камень на сердце не может поднять.
На голое тело надели плащницу.
Жизни безгрешной глаза закрыли, сковали дух.
Ее сын - Прометей, в груди которого сердце горит,
Клюет ему грудь орел многоликий, во мгле, где неправда одна процветает,
Страдает она, в терновом венке смерть принимает.
In parallelen Welten, wo die Gnade wie ein Fluss floss
In fremden Ländern lebten Titanen, himmlische Giganten,
Doch die Dunkelheit kam unsichtbar von außen, gab den Zwergen das Wissen um die Macht,
Denn die Giganten schufen Hindernisse, ihre Füße sanken, die Titanen fielen.
Sie gingen heimtückisch den Weg der Täuschung und wählten einen Tyrannen an die Macht,
Sie ketteten die Mächtigen, vom Himmel und in den Abgrund, ins Gefängnis, in den Sumpf,
Ihre Köpfe wurden abgeschlagen wie Eichenzweige, und ihre mächtigen Leiber standen auf den Gipfeln in Finsternis.
Dort feiern die Zwerge Messen, und das Blut aller Unschuldigen wird in das Flussbett gegossen.
Das Land der Titanen ist das Mutterland und das Vaterland,
Der Stein auf dem Herzen kann nicht aufgehoben werden.
Ein Tuch wurde über den nackten Körper gelegt.
Die Augen wurden geschlossen und der Geist wurde an den sündlosen Körper gekettet.
Ihr Sohn ist Prometheus, dessen Herz in seiner Brust brennt,
Ein vielgestaltiger Adler pickt an seiner Brust, in der Dunkelheit, wo nur die Falschheit gedeiht,
Sie leidet und stirbt in einer Dornenkrone.
* мови сонетів вибрані не випадково
ID:
1022393
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.09.2024 08:55:38
© дата внесення змiн: 17.09.2024 10:23:02
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
Майстерна праця! 
Щиро дякую! 
І вам вдячний за високу оцінку 
