Пташкою летіла б я над рідним краєм,
Та чи хтось на мене там іще чекає?
Чи мене згадають гори і долини,
І поля широкі неньки України.
Нікому й сказати, як я сумувала,
Стежечку до хати я й не забувала.
І сади вишневі, верби і калину,
... Думи невеселі линуть в Україну.
Пташкою летіла б, та не маю змоги,
Бо такі нелегкі ці земні дороги.
... Спогадам далеким журно усміхнуся.
І за Україну Богу помолюся.