Серце прощає часто, розум – рідко, а самолюбство – ніколи.
Повільно догора передноворічна ніч,
Пробачте всіх, хто вас колись образив.
Звільніть образи зі своїх пліч,
І навіть тих, хто вам колись позаздрив.
І навіть тих, хто вас колись любив і розлюбив,
Можливо, в тому ваша там якась провина.
Можливо, він гірку помилку допустив,
Не змушуйте ставати на коліна.
Сховайте у душі свою нікчемну гордість,
Пробачте, й у вас колись були якісь гріхи.
І вашу душу не гризтиме більше совість,
І відійдуть без сліду всі страхи.
А нові дні підуть вже по-другому,
І ніби змінить пустку доброта рукою,
А серце порадіє, що звільнилось втоми,
І розпрощалося із гіркотою...
Чи буде хтось тоді, ще щасливішим вас?..
Майстерно! 
У глибині душі,кожен згадає своє. Мудрі поради,варто прислухатися. 
