Не буває двох однакових сніжинок,
це так легко і просто зрозуміти,
унікальних візерунків їх множина,
і до землі їм треба долетіти...
Ми шукаємо для сніжинок смисли,
в їх красу вкладаємо Божу милість,
та хтось образливо собі помислив:
як дратує їх холодна онімілість...
Не буває двох однакових людинок,
як же важко нам це осягнути,
ми подібні множині сніжинок,
нам особливим візерунком дано бути...
Небагато в нас часу летіти,
в кожного свій строк падіння,
не в силі нам затриматись зуміти,
всупереч власному хотінню...
Когось метляє ,знавісніло,стужа,
інших у танку ,злегка, кружляє,
може це така загадка Божа,
що двох однакових доль не буває...