Ховає ніч під небом пелену,
Зірки шукають перемоги шлях.
Змінився світ і прийняв цю війну,
Яка живе у селах та містах.
Стирає час сліди, що залишав,
Війною тхне куди б ти не попав.
Там мрії всі обпалені вогнем,
А попіл слів ми більше не знайдем.
Долоні ми стискаємо вночі
Заручником стаєш у себе сам.
Здається, що брехня і тут, і там…
Та радість є – вона спить на плечі.
За обрій сліз ми більше не зайдем –
Життя як тінь, несеться день за днем.
Пройти цей шлях, зібрати кучу справ.
Ти на колінах? Значить не упав.
А війна знов кружляє по містах
І кров на сонці робить пелену.
Душа шукає визволення шлях.
Змінився світ, бо прийняв цю війну…
Мирослав Манюк
25.01.2025
