Велична й мовчазна плерома
Куди ховаєш довгі ризи?
Мізантропічне й нерухоме
Лякає фатум вікон сизих
Без відповіді на питання
Стоять на паперті дрібниці,
Мов мух над порохом дзижчання,
В хрестах, в розширених зіницях…
Несуться в морок довгі іскри,
Палають пристрасті й світанки
Морочать спраглу підсвідомість,
Повільно тліючи в серпанках.
У співчуття важкий розарій* ,
З прицілом на святих й жертовних
З яких складає бестіарій,
Важкий тягар вельмишановних.
