Вона пішла кудись, не пояснивши,
Сказавши тільки, що їй це потрібно,
І відпустив туди, все зрозумівши,
Бо це нормально, Їй це необхідно.
І так було один раз, другий, третій
Причини різні, сліпо віриш ти,
В мереживній білизні, твоя Леді,
Йде на ніч, наче й кажучи куди.
Для Неї, наче віддана собака,
Чекаєш вранці, а вночі не спиш,
Переживаннями наповнена кімната
Всередині палаєш і гориш.
З наївністю, ти сумніви розвіяв,
Тобі розкажуть, в будь-яком випадку,
Все ж наче добре, й щось собі намріяв,
Сідаєш й знов запалюєш цигарку.
Та ниточки і сумніву зернята,
Наживо ріжуть душу, ти терпиш,
Кохана ніби тут, а ти в лещатах,
Обняв Її, про свою біль мовчиш.
То лікті стерті, то ходила пізно,
А на світанку вдома вже була,
Лікті об светр, стерла ж? Вірно?
А вдосвіт, бо додому ж йшла.
А запитати все ж не маєш права,
Ти Дівчинку свою так засмутиш,
Усе розкаже Дівчинка смаглява,
А ти усе із трепетом простиш.
Етилен 01.12.2024 04:16
ID:
1033779
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 21.02.2025 20:45:48
© дата внесення змiн: 21.02.2025 20:45:48
автор: Этилен
Вкажіть причину вашої скарги
|
, для когось, можливо, Булгаківська Маргарита, а для когось la femme fatale(фатальна жінка)
