життя пре красно
серед сюру й сюрчання
коники шукають
свій скошений стрекіт
в копиці сіна
з трамплінами задніх лапок,
з хвилинами мовчання,
з перекиданням з бур’янової голови
на лікарську
мутної води правда,
чистої води око,
туман наче сукня
в зоні декольте якої
тонуть погляди і птахи,
вербовий листок прикриває лоно,
серце ж — то їжак у тумані —
викурений туманом їжак
життя пре красно
жовклі коники
крізь горло власної пісні
часом прорізаються
аж до нього
01.03.25
