Ахмед-Нази - жорстокий хан,
Давно живе один він у
гаремі.
Привозять слуги хану
красуню,
і з далеких країн у
гарем -
вони потряпляють в паску
немає шляху свободи з
капкану.
одну із невільниць
виділяв
і дивлячись на неї
його Погляд старечий сяяв;
тримав себе в руках із
красунею
вона співала не для нього
а він слухав її пісню під
балконом.
Давно помітила, де ключ
береже хан потайки від
гарему.
згустилася ночі імла,
застигла
затих в обіймах сну хан.
заснув
Вона той ключ викрала у
хана
і миттю Відчинила двері
вона
Біжать наложниці на
свободу,
Але іі спіймали вартові
З жадібних рук не втекти
убігти
Їй світить вічна неволя
нещасній.
Але хан залишив вибір їй:
недовгий.
прийняти вона його любо
не може
невільниця сидить у
глибокому тунелі із - за нього
ув'язнена бачить тім'я
слабеньке
Сочився із зовнішньої стіни
Вела
сумне свою повість із ним,
сльози змішувалися з
вологою
Але ось увійшов колись хан
туди
І з переляку сахнувся:
було тімячко живої води
і більше
Всередині жив чудодійний
живець.
і став жадібно пити хан
джерельце
і він перетворюватися на
бунор
