Ми всі раби, таких немає в світі
Я не кажу, що всі ми ідеальні
Ми винні самі, і дорослі й діти
Пісні країна чує поховальні
То ми, ховаємо надію на життя,
Що обіцяли нам не так давно
Тепер ховаємо себе у небуття
Як кріпакам поголять нам чоло
Клеймо в потилицю й вперед у поле
Працюють кріпаки із вечора до ранку
Скажи мені, за що страждають люди, доле?
Чому їх вигнали у поле на світанку?
Самі ми винні у своїх проблемах
Навіщо допустили їх до влади?
Тепер стаємо цвяхом у системі
Колись бажали ми швидкої слави…
Я не кажу, що ми не винні з вами
Ми віримо в брехливі заклики вождів
Вони вже вигадали, що робити з нами
Вони не кращі інших кріпаків…
