Марічка наша чиста - "театралка",
Щодня в життєвій драмі виграє.
І видно що життєва ця закалка,
Не всім таланти Бог так роздає.
Шляхетно стане - пава, поведе крилом-рукою,
Всіміхнеться в камеру, очима підморгне.
І почалось то все, як ще була малою,
Омріяною сцена стала, і вона до неї їде.
Її шляхи життєві, накреслені рукою Бога,
Для неї просто доля, смиренно ними їти.
Марічку не страшить терниста ця дорога,
Бо намагання варті високої мети.