Раптово шторм застав
Кораблик десь далеко в морі.
Одна надія,
Лиш на того Хто в горі !!!
Безжалісний жахливий вітер,
Понищив корабель, як іграшку малу.
На ньому моряки -
Актори драматичного театру.
Свинцева синь небес,
Роздерта блискавками грому.
Все : відблиски і світло – все злилось,
На полотнах містичних декорацій.
Містерія природи почалась...
Пролог вже був.
Глядач сховався в образі актора.
Сценарій є, він по небесному закону.
