Не до хати шлях привiв до мами,
Не черешня на подвiр"ї , а верба.
Роздiлила долю чорна брама
Й за вiкном кружляє самота.
Відлетіли гуси в дальній вирій,
Та назад їх не поверне і весна,
Я шукаю твої очі в небі синім
Та зів"яла на вітрах твоя краса.
Відцвіло життя вишневим цвітом,
Ти із вічності чаруєш мої сни.
Простелила рушниками щедре літо
Та не стріла злотокосої весни.
Догорають переливи васильками,
Скільки їх зросло на твоїх снах!?
Уже лебеді із вирію вертають,
Уже друга нам всміхається весна.
Подивись , матусю синь розквітла,
Мальвами горить на рушниках,
Ти , для мене --- вічності молитва ,
Ти , для мене--- пам"ять у віках!!!!!
так щиро і гарно, що аж сльози на очі навертаються... ми ж не цінуєм те що в нас є поки не втратим... 
