Відчуй мене,
не земля, а вітер я.
Який ніжно пестить зеленню
річкову гладь,
який розчісує лісові коси і
співає у гірських скронях.
Дріада моя сестричка,
а сестричка це я.
Я сила, яка роздмухує бажання.
Але для цього потрібно
зернятко надхнення,
вогник сонця і простір
безмежний, як гірське небо.
Хочеш небо бажань?)
в яких так легко загубитись
без провідника.
А знайти провідника не просто.
Але ти сам ним можеш стати,
якщо слухатимеш серце.
Слухай, і побачиш свої стежки,
віднайдеш ключі, і
відчуєш мене - вітер,
вітер безмежності...
