Присвячується всім, хто творив Українську державу
30 червня 1941 року та згинув в боротьбі за неї.
*******************************
Вони творили державу Україну,
Відновлену, не нову в лиш кілька днів,
З ярма «совєтів» ставали на руїнах,
Змивали кров, вбирали в серце лють і гнів.
Орда Москви на схід втікала, в болота дно,
Лишала плач, прокльони, спотворені тіла.
А та, що йшла, Адольфа несла знамено.
… Одна і друга теж червоною була.
Гестапо там, а тут червоні партизани,
І тим, і тим, повстанці є бандити.
Там ляхи, там СМЕРШ прийшов у ліс і лани,
Однак не зміг ворожий стяг серця покрити.
Їх сотні тисяч згинуло в гучних боях,
У тюрмах стягу крові молота й серпа,
Та не зрікались віри у Свободи шлях,
Що прийде волі час й державницька доба.
Вони творили державу Україна,
Не просто бунт, і не лише повстання,
Вона ставала на крові і руїнах,
Держава, що була в Європі здавна.
Держава ніби то у нас постала вже,
І стяг свій під сонцем і потоком злив.
І кажуть, здобули без крові і без жертв,
Лише забули про тих, хто кров пролив.
25.06. 10.38.
"Держава ніби то у нас постала вже,
І стяг свій під сонцем і потоком злив.
І кажуть, здобули без крові і без жертв,
Лише забули про тих, хто кров пролив". - Не треба забувати тих, кому ми маємо завдячувати Україною! Нещодавно ми, просвітяни, відзначали цю суттєву дату в своєму тісному колі націоналістів. Це було якраз 30 червня. Цікаво, що це день мого народження!..
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо є така молодь, як ти, буде й Україна!
