Мені так важко
стримуватись…Адже хочеться стисну в руці( так, в тій де шрам) телефон й набрати
настільки знайомий номер…як молитва, яких я ніколи не вчила, хоча знаю що це
дуже важливо. Але мені важливіше чути твій голос, знати, що ти є, що ти бодай
далеко, але поруч. Я намагалася це зробити в той вечір…коли ти не подзвонив.
Виключила телефон,на випадок,якщо осмілишся виправитись. Включила. Не дзвонив.
Паніка. Сльози. Здогадки. Пошуки істини. Самозаспокоєння. Цигарка. Нічого не
виходить. Нічого не відбувається. Все стабільно.
І я
молилась…своєму богу( ти ж знаєш, мене важко переконати), щоб з тобою все було
добре. Щоб тебе ніхто не скривдив, не обманув, не побив, не трахнув…є ще безліч
цих «не», про які я передумала всю ніч…
А ти просто не
подзвонив, не зважив за потрібне, бо був чи не в стані, чи не дома, чи забув. Я
знала, що на наступний день почнуться дзвінки, благання,переконання, що все
було не так. Помилилась. Ти завважив за необхідне сказати, що так і мало бути і
нічого страшного в цьому не бачиш. Ти переступив через мене. Навіть не через
мене, нехай. Через мої почуття та переживання.
І ти прекрасно
знаєш, що я нікуди від тебе не дінусь…Зізнатись чесно, я боюсь. Боюсь твоєї
самовпевненості, всевирішеності, безпомилковості, а головне – обману… Боюсь, що
в майбутньому зі мною станеться те що й з мамою, що ти скривдиш мене своїм
відношенням до життя…
Я хочу, щоб ти
зрозумів, що ти для мене все… Що це не пусті слова й обіцянки. Що я справді
намагаюсь зробити тобі краще, нехай в примусовій формі. Але поки ти не почнеш прислухатись до моєї
думки і зважати на неї, розуміти як ти для мене дорогий, доти я не зможу
пов’язати своє з тобою…коханий
ID:
274607
Рубрика: Проза
дата надходження: 11.08.2011 14:20:37
© дата внесення змiн: 11.08.2011 14:20:37
автор: sonyachna
Вкажіть причину вашої скарги
|
