Душа співає в ритмі сакраменто,
І відкриває забуті, радісні моменти,
Час летить, розбиваючи хмаринки,
А я ховаюся за сонячні сніжинки.
Хоча надворі холодно і так байдуже,
В тиші десь лунають фейерверки,
А я ожив, і знов одужав,
Мій негатив продали клерки.
І знову п`ю свій чай я з медом,
І незламність це наше незабутнє кредо,
Весь розпач забути і закрити двері,
І залишити усмішку, на тоненькому папері…