Життя таке короткочасне,
Життя, як струйка від ставка.
З берегу дивлюсь на ту воду,
Течія стрімка та швидка.
А у воді я бачу барви
І різні гарні кольори.
Я опускаю руку в воду,
Я відпускаю назавжди.
Той біль, ті скрути та образи,
Що серце краяли не раз.
Подивлюсь в небо, білі хмари,
І вітру шум гучно зітхав.
Дивлюсь у бік, там краєвиди,
Безмежна, тиха площина.
Ланцюг порвався, біль спокути,
Назавжди в землю увійшла.
Тягар зійшов, а ті дерева
Гілками кличуть до трави.
Очі розплющу, знов навіяв
Мені той вітер гарні сни…