Материнська любов – сила це неземна,
З кожним днем знов і знов все забуде вона:
Про розлуку і сум, все забуде, і знов
Залишиться у серці материнська любов.
Материнська любов. Що прекрасніше є ?!
Мати дітям своїм всю себе віддає.
Ллються сльози гіркі від прощань і розлук,
Ллються сльози, коли бере внуків до рук.
Ллються сльози… а ми? Не цінуємо їх,
Хоч немає ціни в сліз отих золотих.
Ллються сльози.. а ми? Вирушаємо в путь!
Нас простори вперед невідомі зовуть!
Летимо ми вперед і у спеку, й в морози,
А що ж дома лишилось? - Материнськії сльози…
Ми матусь не цінуємо милих своїх,
Та не вартії ми сліз отих, золотих.
На цій грішній землі тільки раз ми живем,
Морем, сповненим хвиль, в свою пристань пливем.
Матері ж ввесь цей шлях присвятили лиш нам,
Лиш своїм найдорожчим дочкам і синам.
Плач, істерики, сміх, і безсоннії ночі,
Геть усе пам`ятають материнськії очі.
Сивина вмить проскочить на маленькії скроні
Від турботи про долю чи то сина, чи – доні.
Хай зірветься земля, і загине усе,
А частинки у всесвіт, вперед рознесе,
Та світитимуть зорі, й відродиться знов
Найсвятіша з святинь – МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ.
Я шокована.Поети,котрі пишуть вже не один рік, так не вміють передати свій біль...Я завжди казала "в простоті шарм"- і ось , звершилось!
Просто,ніжно і зворушливо до глибини душі
