Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Натаніель7: " Мені ти скажеш що, Людино? " - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Кришталева ніч, 21.01.2013 - 23:46
Таке враження, що більшості дійсно все одно. Екологічна проблема - це наше горе.
Натаніель7 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,начебто,і бачимо проблему,але в саму сутність макло хто вникає!
Назар Йордовський, 21.01.2013 - 23:11
Як люди, навчитись жити Ми навчились, як риби, Плавати у воді І уже уміємо Ходити по морському дні. Ми навчились, як птахи, У небі літати І зуміли вже не раз У космос злітати. Та ще нам залишилось, як люди, Навчитись жити на землі, Бо довго світ цей не пробуде І будем бачити його ми в сні. Прошу вас бережіть Поля, ліси і води, Повітря не брудніть, Нащо вам оті заводи? Природа-матінка Нас усіх годує, А людина її в подяку Все руйнує і руйнує. Будуємо й будуємо, Живу природу руйнуємо. Нащо стільки будувати, Невже нам легше має стати? Невже нам легше стало жити, Коли й шістдесяти не можемо дожити? А раніше до сто років доживали, Бо здоров’я гарне мали. Це не для себе я стараюсь, А вам пояснити намагаюсь. Хочу вам пояснити, Що і ми сто років можемо прожити. Лиш природу не потрібно бруднити І в злагоді із нею жити. Можливо хтось мене почув, Або ж відразу і забув. Натаніель7 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Невже нам легше стало жити, Коли й шістдесяти не можемо дожити? А раніше до сто років доживали, Бо здоров’я гарне мали. Ось цей куплет дуже сподобавсь) |
|
|