Я вийшов ввечері гулять,
На Брістоль-стріт спустився,
Народ заполонив асфальт,
Як лан в жнива - пшениця.
Глибока річка плюскотить,
Закоханий співає,
Під арочним мостом звучить:
„Моя любов без краю.
Помре тоді моя любов,
як Африка в Китаї
Опиниться, а на горі
Лосось нам заспіває,
Як згорнуть океан в сувій,
Бо просушити треба,
І відгукнуться сім зірок
На крик гусиний з неба.
Як можу кролика зловить,
Зумію час спинити,
Бо маю я у розквіт літ
Любов найбільшу в світі.”
Але у місті дзигарі
Здійняли тріск і дзвін:
„Час неможливо зупинить,
Непереможний він.
Час, як безпристрасний суддя,
З нори нічних кошмарів
Годинником прокашляє,
Що поцілунки марні.
Бо розболиться голова,
Дійматимуть хвороби,
І думка сумом перейма
Про завтра і сьогодні.
Снігами запорошиться
Зелене тло долини;
Кружлянню танців не бувать,
З дна не дістать перлини.
У воду руки опусти,
Занур аж до зап’ястя;
Дивись в басейн, побачити
Пропущене удасться.
Пустеля в ліжку позіха,
З шаф льодовик сповзає,
До краю мертвих повела
Розбита склянка з чаєм.
Жебрак жде виграш з лотерей,
Джек обійма верзилу,
Лілейно-білий хлопець – гей,
Упала Джил на спину.
У дзеркало поглянь, поглянь,
Дивись на свої втрати:
Благословенням є життя,
Його благословляй ти.
О стань біля вікна, зажди,
Як палять сльоза перцем,
Дурних сусідів возлюби
своїм гріховним серцем."
Додому пізньої пори
Закохані подались,
Нарешті змовкли дзиґарі,
Ріка побігла далі.
Wistan Hugh Auden As I Walked Out One Evening
As I walked out one evening,
Walking down Bristol Street,
The crowds upon the pavement
Were fields of harvest wheat.
And down by the brimming river
I heard a lover sing
Under an arch of the railway:
‘Love has no ending.
‘I’ll love you, dear, I’ll love you
Till China and Africa meet,
And the river jumps over the mountain
And the salmon sing in the street,
‘I’ll love you till the ocean
Is folded and hung up to dry
And the seven stars go squawking
Like geese about the sky.
‘The years shall run like rabbits,
For in my arms I hold
The Flower of the Ages,
And the first love of the world.'
But all the clocks in the city
Began to whirr and chime:
‘O let not Time deceive you,
You cannot conquer Time.
‘In the burrows of the Nightmare
Where Justice naked is,
Time watches from the shadow
And coughs when you would kiss.
‘In headaches and in worry
Vaguely life leaks away,
And Time will have his fancy
To-morrow or to-day.
‘Into many a green valley
Drifts the appalling snow;
Time breaks the threaded dances
And the diver’s brilliant bow.
‘O plunge your hands in water,
Plunge them in up to the wrist;
Stare, stare in the basin
And wonder what you’ve missed.
‘The glacier knocks in the cupboard,
The desert sighs in the bed,
And the crack in the tea-cup opens
A lane to the land of the dead.
‘Where the beggars raffle the banknotes
And the Giant is enchanting to Jack,
And the Lily-white Boy is a Roarer,
And Jill goes down on her back.
‘O look, look in the mirror,
O look in your distress:
Life remains a blessing
Although you cannot bless.
‘O stand, stand at the window
As the tears scald and start;
You shall love your crooked neighbour
With your crooked heart.'
It was late, late in the evening,
The lovers they were gone;
The clocks had ceased their chiming,
And the deep river ran on.
ID:
1016708
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 03.07.2024 12:11:16
© дата внесення змiн: 03.07.2024 12:11:16
автор: Зоя Бідило
Вкажіть причину вашої скарги
|
