|
Твої квіти летіли з балкону униз, слідом за тобою...
Я знаю, що володію вбивчою красою.
Я часто подумки тебе знищую,
Я тільки в снах тобі здавалась вищою.
Ти що? Я ж не хочу смерті твоєї!
Я не отримувала квітів ехінацеї,
Тай взагалі, ніяких, ніколи!
Ти купляв пиво і vinston, а мені кока-колу.
Я кохаю тебе, за те, що ти інший,
Хоча за що, не можу цілком пояснити. Лише
Тобі одному пишу вірші, але справа не в тому...
Я не живу дома, бо там наші фантоми!
Це як фанта з грибами, я і ти...
В тебе свої плани, а я без мети.
І туди, куди ти, я не можу піти,
Бо закриті для мене двері.
"Кривава Мері" ...
Я обожнюю томатний сік, та ненавиджу алкоголю!
Ти, мабуть, знову пожалів, що зустрів саме Олю.
А знаєш, я з тобою, завжди!
Ти колись говорив, що головне - це любити,
Я ніколи ще не палила мости,
Але, мабуть, це прийдеться зробити...
І справа не в квітах чи почуттях,
Не в фанті і точно, що не і грибах...
Ти просто не любиш багато говорити.
Я ж можу піти назавжди, залишаючи слід від кедів...
І якщо тихо від тебе почую: "Не йди!"
То це буде - один з багатьох хепі ендів.
ID:
396973
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 31.01.2013 14:06:30
© дата внесення змiн: 17.05.2013 16:26:02
автор: ЕТ
Вкажіть причину вашої скарги
|
