На білім світі
Жили дві сеструcі,
Одного батька,
Одної матуcі.
Доля, як звичайно,
Дала відповідно:
Багатство – багатій,
А діточки – бідній!
А пісня-забавка
Лихо гукала,
А пісня співала
Своє помалу:
– Люлі, люлі маленьке,
А на літо – другеньке.
Люлі, люлі, Нестерко
А на літо – шестерко!
Сестра багатирка
Взяла немовля те,
Маленькому тітка
Стала як мати.
І рік проходить,
Другий минає,
Донечку мати
Щодень згадає:
«Як вона там
Живе в багатих?...»
Пішла провідать
Донечку мати.
А вузьку стежку
Сльоза звужає,
Прийшла не як мати –
Як тітка чужая.
...Давали тітці
Ситу медову.
Йдуть проводжати
Тітку додому,
А тітка просить
Багату неньку:
– Дай, я на кладці
Візьму маленьку.
Мала і каже
Трохи пізніше:
– Мамо,
А в тітки
Руки м’якіші...
Рыгор Барадулін
Мяккія рукі (З народнага)
На белым свеце
Жылі дзве сяструлі.
Аднаго бацькі,
Адной матулі.
А лёс, як звычайна,
Дзяліў адпаведна:
Багацце — багатай,
А дзеткі — беднай!
А песня-забаўка
Ліха гукала,
А песня спявала
Сваё памалу:
— Люлі, люлі, малое,
А налета — другое.
Люлі, люлі, Несцерка,
А налета — шэсцерка!
Сястра багатырка
Ўзяла немаўлятка.
Малечы цётка
Стала за матку.
I год праходзіць,
Другі мінае,
Дачушку маці
Штодня ўспамінае:
«Як там яна
У багатай хаце?..»
Пайшла праведаць
Дачушку маці.
А вузкую сцежку
Сляза звужае.
Прыйшла не як маці —
Як цётка чужая.
...А частавалі
Сытой салодкай.
Ідуць праводзіць
За рэчку цётку,
А цётка просіць
Багатую матку:
— Малую перанясу
Цераз кладку.
Малая й кажа
(А словы з дакукі):
— Мама,
А ў цёткі
Мякчэйшыя рукі...
