так незвично дивитись у твої очі
коли я знаю що ти брешеш.
ти все ретельно продумав
перегорнув сторінку
свою
не нашу.. але..
очі твої
навіщо я їх покохала
навіщо я себе занапастила
весна ж мене вб’є.
голос твій
від нього все зжимається всередині
я більше нічого не чую
крім голосу твого
того що надає мені життя
він… він моє все.
руки твої
не буде більше палких обіймів
тих ніжних дотиків
які зігрівали мене навіть на відстані від тебе
руки твої
вони любили моє тіло
а я любила їх душею.
губи твої
я б дуже хотіла їх запам’ятати
але не можу.
бо це найстрашніше
коли ці спогади спалахують разом із твоїми вустами
це те що найкраще
найкраще в тобі.
але очі
які ж вони підступні.
господи аж страшно від того
що ти зі мною зробив своїми очима.
я тону.
в твоїх очах від горя.
