Я хочу в твоїх потонуть обіймах,
І розтягнути вічністю хвилину.
Нехай життя завмре в цих білих стінах,
Бо я тебе люблю. І не покину.
Хай сумніви тебе не потривожать,
Я злі думки гонитиму від тебе,
І своє розділю з тобою ложе,
Бо я залежна. Ти – моя потреба.
Нехай ми різні, як Вогонь з Водою,
Коли ти поруч, це не так важливо.
Я в світ за очі піду за тобою,
Хоч знаю, що тебе не заслужила.