UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Благаю зупинись **** - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ольга Ратинська, 18.12.2013 - 23:25
До речі я не писала і взагалі мало пишу про себе...кожному дано стільки розуміння -скільки він може його нести... а прокоментувала тому що коза... чоловік який зовсім не знає жінку невідомо за що не образить її... це по перше а по друге...-дякую за прірву, і по третє- якщо автомобіль стоїть на стоянці його механізми втрачають своє призначення, тому для мене життя-це рух, бажаю успіху моральний Ви наш!!! Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
По перше, я не називав вас ні як. По друге, мої віршовані коментарі не мають метою змалювати вас, лишень змальовують картину дій на прикладі тварин чи вигаданих, але наглядних засобів.По трете, я дійсно нічого про вас не знаю, але я і не ставив на меті щось про вас дізнатися. Цей вірш не має до вас жодного відношення. Моя відповідь на ваш коментар є відповіддю на те, що ви написали, а не зображає вас. В четверте, якщо ви не розумієте того, що я вам кажу, то не треба писати ще більше. В п"яте, у віршу не йде річ про механізми автомобіля, а про напрямок руху людини у його житті. І якщо людина йде невірним шляхом, я кажу ЗУПИНИСЬ, а ви кажете ЙДИ ДАЛІ. Ось, що не подобається мені. В шосте, я не претендую на звання моральний чи аморальний. Я такий який я є. Мій вірш, це мої думки, а не звинувачення в аморальності. Мені байдуже, що ви про мене думаєте. Це ваше право. Мені важливо, що я кажу. Якщо мої слова не правильні, це моя проблема. Якщо ваші слова не правильні, це ваша проблема. Я не збирався вас нічим образити, я лише відповідав на ваші слова. І якщо ви сказали неправильно, я вам про це сказав. Не більше. Ольга Ратинська, 18.12.2013 - 22:38
Насмішка ))) що ви?! я фліртую Коварні очі - не слова... Я потяг свій... Не відпущу я У прірві кругом голова... Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коза із вовком фліртувала,І очі строїла свої, А вовк і радий, що бажала, Залишив лиш її кістки. (Мораль: Треба розуміти, коли флірт доречний, а коли ні) Тримайте потяг свій, тримайте, Біжіть за ним чим дужче вслід, Ніколи, ні, не повертайте, Й загибель так свою знайдіть. (Мораль: Впертість і нерозумність ведуть лідину у прірву власних бажань і мрій, і якщо ти не зупинешься на цьому шляху - загинеш.) Я не бажаю вам зла, та не хочу підтримувати вашу недоречність. Бо той, кому я написав цього вірша дуже потребує змін у своєму житті. Якщо Ви, Ольга, не розумієте те про що я писав, то краще б не коментували. Хоча звісно це Ваше право. Сподіваюсь, Ви все ж таки зумієте побачити у моїх словах здравий смисл і зупинетесь. 
Ольга Ратинська, 18.12.2013 - 15:18
у русі динамічнім потяг мчить у статиці ерозія лиш квітне зима і та на місці не стоїть сніжинками цілує подих ніжний. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваш потяг мчить у безвість, а не вість,І прірва на шляху вашім невдовзі, Без тями кидаєтесь з даху вниз, Яка ж в тім користь й насолода? Ви холодом живіть сама, Не підбивайте іншу пригать, Які коварні в вас слова, Немов безглуздість чи насмішка! |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
