І не залишивши слідів
І не покинувши надії
Пішла, забувши Рай тих днів
Які позаду колосились.
Пішла, а я й не знаю куди
Де тебе мені шукати
Бо сніг пішов й твої сліди
Потроху стали забуватись.
І час, той час минулий
Мені тепер вже лиш ятрить
А ти забула, це забула
Тепер не згадуєш цю мить.
А світ однаковий, німий
А може такий лиш я у світі
Та слово ніяк не полетить
Що не роби – серце розбите.
