лечу до верху, тягне вниз.
а серце стукає сильніше.
хтось скаже: йди й не повернись.
а я на зло підійду ближче.
відчується тепло в руках,
у венах кров гаряча ллється.
та то лиш мить, то був лиш сон,
що дуже швидко закінчиться.
відкрию очі, світ згубився в темноті.
секунду тому відчувала щастя.
здалось, душа завмерла у польоті.
та зараз обпікає серце одна лиш батарея.
до ранку близько, цокає годинник.
цок-цок, цок-цок - це мого життя стук.
стрілки біжать, а я за ними навздогін,
хотілося б призупинити звук.
та пізно, сонце промені кидає
нагадує, прийшов вже новий день
а я із посмішкою на обличч,і зустрічаю,
і з пустотою й ніччю на душі.
