Ти мені замість серця,
Замість сонця,квітів,трав…
Час уже не повернеться,
Голову десь тихо склав:
В холодних пісках буденності…
Через нестачу теплоти…
У нетрях твоєї небесності…
Аріаднина нитка мети
Була десь загублена мною:
Залишилась тільки тінь,
Того,що ми звали любов*ю,
Та неба глибинна синь…
Ще довго в мені клекотіла:
У серці,у душі,в умі…
І мучила душу й тіло
Відсутністю кораблів!
Відсутністю твоїх струмів,
Очей,і долонь,і слів…
Відсутністю твоїх стуків,
У двері моїх домів!
