Мій милий світ,твоє обличчя
Я бачу гарнеє щодня .
Щодня є сонце, вітер, небо
прозоре, вічно голубе.
Хоч взимку те закрите в хмарах
Але ж воно насправді є.
Щоночі місяць ясно сяє.
Він дивиться мені в вікно
Долину ночі,всі дороги
Освітлює все темне дно.
Його я бачу у водичці,
В прозорому струмку
І силует його блискучий
Блищить в кімнаті у кутку.
Мій світ,ти дужий і великий
І ненаситна та краса ,
Що змушує тебе любити.
Ти сам привів її в життя.
Краса твоя ,мій милий світе,
Вона жива і ми завжди ,
Почуємо прекрасні крики
Про те, який величний ти!
