Вкраїну всю немов туманом вкрило,
А все від шин, які горять...
Цей дим - це нашої свободи крила,
Свободи запах між багать...
Уже пропитана ним вся країна -
Дніпро старий, й швидкий Дністер...
І чутно пісню рідну - солов'їну
Із уст братів моїх й сестер...
Цей дим порвав усі страшні кайдани,
Свободи запах об'єднав
Синів. Заплакали уже тирани,
Яких народ так зневажав...
На совісті у них, - вже сотня вбитих,
Яка сидить на небесах...
І дивиться, чи не дарма пролита
Їх кров... та сльози на очах...
Тепер не маємо ми права зрадить -
Те діло спільнеє - святе...
Вперед повинні далі йти, й боротись,
Бо син, чи дочка прокляне...
Назар Гузій 09.03.2014р.
