Тополі шепіт, гул авто,
іду, біжу – спішу я жити,
з календаря щодня листок –
і літ зозулі не злічити.
Любуюсь квітами в саду,
плодів до осені чекаю,
вже сам по осені іду
і до її сльоти звикаю.
День – прожитий день благословенний Богом –
відчиняє ставні в зримі чудеса,
день за днем – життя, прожите у любові,
торжествує зорями у небесах!
Впадає Сонце в забуття
багряним променем у кронах,
нестримна течія життя –
відгомін днів і літ на скронях.
Яскраві барви й півтони –
дарунки щедрої природи,
вже поруч доньки і сини
торують в світ свої дороги.
День – прожитий день благословенний Богом –
відчиняє ставні в зримі чудеса,
день за днем – життя, прожите у любові,
торжествує зорями у небесах!
Створено 22 - 27. 01. 2008, м. Львів
Опубліковано:
1. Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VII. Дрогобич: "Посвіт", 2008. - С. 78.
2. Т. Василько, Є. Заставний. "Клавішами весен" - Львів: "Ініціатива", 2011. 56 с. - С. 28 - 29.
Музика Євгена Заставного
