Знов ветерани шикуються строєм,
Хоч поріділи ряди,
Вони і нині для нас всі герої,
Хто повернувся з війни.
А під гаями, чи в чистому полі,
Скільки в могилах лежить…
Кожен в бою тут знайшов свою долю
І зупинився на мить.
Батько лежить поруч з сином і братом,
В гаю зозуля кує…
Тут він у парі удвох з автоматом,
Стрінув майбутнє своє.
Зірка, чи хрест,чи стовпець серед поля,
І імена, імена, імена…
Кожного з них тут відмічена доля,
Стежки додому нема.
Лише до них йде по полі стежина,
Втоптана сотнями ніг,
Братська могила - квіти, калина,
Тим хто за землю цю ліг…
ВСІМ, ХТО ЖИВИЙ, ЗИЧУ ЯСНОГО НЕБА,
ДОВГИХ РОКІВ У ЖИТТІ,
А ЩЕ ЗДОРОВ’Я, ЯКОГО ВАМ ТРЕБА -
БІЛЬШЕ НЕ БУТИ ВІЙНІ!
Щемні рядки... 
Дай боже, друже, щоб останні слова справдилися 
гарне присвячення воїнам 
БІЛЬШЕ НЕ БУТИ ВІЙНІ- підтримую!
