Вже і північ настала надворі,
Та я все у віконце дивлюсь,
Все вдивляюсь я в небо та зорі,
Мов би п'ю з джерела - не нап'юсь.
Спрагу я все ніяк не втамую:
Там у вирії доля моя
Десь блукає, а я все сумую -
Може й він там страждає, як я.
Відгукнись, обернись добрим принцем,
Прилети на чарівних конях
І мене, мов яскравистим сонцем,
Обігрій в променистих словах.
Понеси мене в дивні простори,
В ті краї, де буваю я в снах,
Де з тобою всі мрії прозорі,
Де з тобою лиш радість в очах.
