Останній промінь вечірнього сонця
Ховається за обрієм уже
А біль,ніяк не йде із мого серця
Автобус забирає тебе
Швидкість, а мені б повернути
Назад, хоча б іще на мить
З тобою ще хвилю побути
До тебе думка моя летить
Я намалюю тобі ніч
І залишаючи на згадку
У темноті ми віч на віч
Кохатиму тебе одну – Іванку
Я намалюю тобі день
Нових емоцій і фантазій
Я буду тільки твій
У темряві ночі незнаній
Вечірнім містом я блукаю
Торкаюся лавки де ще з тобою
Сиділи не давно у двох
Де цілувалися і билися серця
Згадую як ми по доріжці
Парком йшли, а зараз я один
Ти там далеко і хвилини ці
У темряві і забутті ночі
З сумом у тишині кімнати
Я чую голос твій у вухах…
Я хочу жити і кохати
Хоч зараз ти лише у снах …
