Гнома перша
Мудрий рече:
Ті терени
кращими є для життя,
що урядуються
людинолюбством. Коли ж бо
ми для життя
інші краї оберем -
бідні на людяність -
звідки дістанемо мудрість?
Гнома друга
Мудрий рече:
Хто не людни́й,
довго не може знести
долі незгодини
й довго радіти не здатен.
Людинолюб
в людськості покій знайде,
а мудросердому
користь приносить гуманність.
Гнома третя
Мудрий рече:
Тільки людни́й
може любити людей,
може й ненавидіть, -
бо пробува безстороннім.
Гнома четверта
Мудрий рече:
Хиби та зла
той не припуститься, хто
людинолюбності
прагне завжди щиросердно.
Гнома п'ята
Мудрий рече:
Злиднів тягар,
нечесть й приниженість є
людям відразливі.
Та не спішить благородний
відсторонить
бідність й попрання свої:
Путь наглядаючи,
несправедливість приймає.
Вищий в мужах
людяність не відкида:
зрікшись, чи зможе він
мудрого славу складати?
Не відійде
навіть на кінчик ножа
він од гуманності
і у падінні, в вигнанні.
Гнома шоста
Мудрий рече:
Я не стрічав
людинолюбів іще.
Також не бачив я
осуду немилосердя.
Не повершить
людинолюбця ніхто.
Муж, відкидаючи
немилосердя, боронить
дух від торкань
сил зловорожих. Також .
разу не бачив я
щоби не стало наснаги
протягом дня
людність являти комусь.
Може й трапляється,
я ж бо не бачив ніколи.
Гнома сьома
Мудрий рече:
В помилках муж
суть проявляє свою.
Зваживши помилки,
зміряєш людинолюбність.
Гнома восьма
Мудрий рече:
Вмерти не жаль
надвечір щасного дня,
ранком якого ти
взнаєш, що Путь - подолала.
Гнома дев'ята
Мудрий рече:
Учень, який
прагне дістатись Путі
та устидається
пре́цінь благої одежі
й кепських харчів,
непідготовленим є,
не заслуговує
з мудрим про Путь розмовляти.
Гнома десята
Мудрий рече:
Праведний муж
під небесами ніщо
не розмежовує
на непохвальне й похвальне.
Міряє він
лиш справедливістю все,
згідно обв’язку
чинить, забувши бажання.
Гнома одинадцята
Мудрий рече:
Славний в мужах
є доброчинності дбач;
знає просто́людець
власні користь та ділянку.
Праведний муж
завше пантрує закон;
мріє про милості
та привілеї - нікчемний.
Гнома дванадцята
Мудрий рече:
Діяти, лиш
власний пантруючи зиск,
значить - накликати
ремство і злість проти себе.
Гнома тринадцята
Мудрий рече:
Вміє якщо
вести державу владар,
щоби покірливість
і ритуал проквітали,
труднощі в ній
звідки візьмуться тоді?
Хто ж, до державного
діла нездалий, не може
владарювать,
щоби підлеглість була
згідна традиціям,
нащо обрядів держиться?
Гнома чотирнадцята
Мудрий рече:
Не клопочись,
тим, що постів не досяг, -
слід перейматися,
кращим довершенням служби;
і не сумуй
тим, що прослави не здрів, -
краще дошукуйся
вчинків славетних - для себе.
Гнома п'ятнадцята
Вчитель сказав:
- Шень! Чи учення моє
єдним проникнуте?
- Істинно! - Цзен-Цзи підтакнув.
Вийшов мудрець
Учні ж доскіпались: - Цзен,
що се означує?
Цзен-цзи у відповідь мовив:
Вчителя Путь -
щира незрадливість і
милість спочутлива.
Більше, бігма, що нічого!
Гнома шістнадцята
Мудрий рече:
Зацний в мужах -
честь та обов’язок зна;
бачать нікчемники
сутність у вигоді власній.
Гнома сімнадцята
Мудрий рече:
Здрінеш якщо
ти доброчинця – міркуй,
як уподібнитись,
як порівнятись із мудрим.
Спорзного стрів
ти на путі – виміряй
його пороками
власні чесноти і вчинки.
Гнома вісімнадцята
Мудрий рече:
Власним батькам
ти із сумир’ям слугуй,
м’яко нараджувай.
Не переумивши, чемність
все ж прояви,
несперечливо під їх
руку схиляючись.
Кривдити будуть - не ремствуй.
Гнома дев'ятнадцята
Мудрий рече:
Доки батьки
жиють, від них не мандруй;
сталось від’їхати -
напрямків знаних держися.
Гнома двадцята
Мудрий рече:
Сина того
звати поштивим не гріх,
хто не зрікається
ладу вітця у триріччя.
Гнома двадцять перша
Мудрий рече:
Роки батьків
слід пам’ятати на те,
щоб утішатися
і турбуватися - також.
Гнома двадцять друга
Мудрий рече:
В старовину
слово розважно рекли:
постерігалися
слів, що діла обганяють.
Гнома двадцять третя
Мудрий рече:
Помилки той
рідко припуститься, хто
бачно та стримано
завжди і всюди ведеться
Гнома двадцять четверта
Мудрий рече:
Прагне завжди
бути неспішним в словах,
в справах - поспішливим
муж, благородний правдиво.
Гнома двадцять пята
Мудрий рече:
Так не бува,
щоби чесноту саму
бачити трапилось -
є безпремінно сусідки.
Гнома двадцять шоста
Мовив Цзи-Ю:
май наполегливість ти
в службі володарю -
знайдеш хулу та безчестя;
друга свого
напоумляти почнеш –
поневажатиме
і одцурається скоро.
Вільний віршований переклад з декількох підрядників та перекладів на російську. Оригінал: http://www.confucius.org/lunyu/langr.htm
Етичні норми, дещо призабуті в сучасному світі.
"Вчителя Путь - щира незрадливість і милість спочутлива"--
Трохи незрозуміло в останній гномі:
"май наполегливість ти в службі володарю - знайдеш хулу та безчестя"--звучить як настанова (і тоді незрозумілий результат), а не як констатація факту. Можливо, краще "як наполегливий ти в службі володарю - знайдеш хулу та безчестя"? Просто міркування, Вам видніше.
