Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Володимир Туленко: Лина Костенко «Берестечко». Часть 10 - ВІРШ

logo
Володимир Туленко: Лина Костенко «Берестечко». Часть 10 - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Лина Костенко «Берестечко». Часть 10

Лина Костенко «Берестечко». Часть 10

                А БЫЛ БЫ Я ПОКЛАДИСТЕЙ, ТО ПРОЖИВАЛ В СУББОТОВО,
                Карпятником бы стал. Жил среди разных дел.
                И черт бы с ней, с проклятою свободою,
                Ведь за неё я столько притерпел. 
  Жена моя непревзойденна,
  Ржут кони – ига-га!
  Огромны, словно грудь Гелены, 
  В полях стоят стога.
  А сколько ульев при  хозяйстве!
  Бычков, заимок и толок,
  Ещё в достатке вам признаюсь –
  Укрытий, где крам спрятать смог.
  Есть и жупан с красивой шапкой,
  Всего в хозяйстве и не счесть…
  Металл и лес имел в достатке,
  Поскольку и заводы есть.
  Имел и сундуки со златом,
  Мёд-молоко текло рекой…
  Теперь настолько я богатый,
  Что мышь церковная – друг мой!
    И чем я нынче занимаюсь?
    Лежу, хожу, гляжу на свет…
    Богдан Хмельницкий – отдыхает,
    И горестней картины нет!

МОГЛА Б МНЕ ХИТРОСТЬ ПРИГОДИТЬСЯ,
Я б удостоился похвал,
Всего то… на предательство решиться!?
Но я изменником не стал!!!
     Немного надо. Пару раз прогнись…
     Они тебе дадут достаток, славу, жизнь…
И нацепляют побрякушек за «заслуги»
Предателю паны, что выкрутили руки.

И пан Чаплинский не отнимет хутор,
А сам Потоцкий не захочет голову рубать,
Я пустоцвет, как выпитая бутыль…
И как орех, в котором сути не сыскать. 
               Я немощен, а не столикий…
               И вовсе не велик я,
               Имею нос, как гарагулю
               Сам, как барыло, брови – две кривули.

Противен сам себе я, и на сердце мерзко,
А был как хмель от вишен ты козак …
Себя жалел я, но замечу честно,
Сейчас барыло я, не гетман я никак.

ЗАХЛЁБЫВАЮСЬ КРОВЬЮ, ЛИПКОЙ ВИШНЁВОЮ КРОВЬЮ!
Прикройте глаза мне и тем вы меня успокойте…

Сошёл ли я с ума? Ведь размышленьями своими
Загнал себя я в угол и не выберусь никак…
Из зеркала глядит уж не лицо, а вымя
Лишь розовое вымя при четырех носах!

А коли, братцы, истина в вине,
Сам – пьяница, душа – при Богуне!

ТАК ВОТ КТО БЫЛ ТЕМ ГЕТМАНОМ НА ДЕЛЕ,
Когда я свинство беспробудное развёл,
И тридцать тысяч козаков успели
Через болота выйти на раздол…
Поляки спали, ведь они же панство,
И приказал Богун в трясине той
Гатить запруды ветками, вещами,
Возами, утварью и … матерью такой.
                 Бросали всё в расщелину болота:
                 Седло, бордюг, баняк и кобеняк…
                 Стеною шла из западни голота,
                 А на поляков налетел столбняк.
                 Турецких платьев вывернули фуру,
                 Расчетливо, никак не сгоряча…
                 Спасали ведь войска мои, не шкуру, 
                 И руки, что сгодятся для меча!
В трясине пили не вино, а жижу,
И волокли непобедимый дух…
И тот из них, кто в том болоте выжил
Уж не предаст! В бою он стоил двух!!!
Ночь лунным светом хоть немного помогала,
Богун последним вышел из трясин…
На утро панству о себе оставив
Лишь жирный кукиш… Да и не один!

ВОТ ЗДЕСЬ Я УПИВАЮСЬ ВОДКОЙ!
Так, может, гетманом пусть остаётся он? 
Он дух борьбы разбудит. Громко, звонко
Раздастся колокольный звон!

Не будет дискутировать он долго,
Не сядет под мечом он, как Дамокл…
И в этом будет явно больше толку,
Ведь меч из мыслей выковать он смог!
А я? Ведь так я не сумею.
Но, неужели час ко мне придёт,
Когда слепого кобзаря Богдана
Джура по Украине поведёт?
  

*****

Костенко Ліна. «Берестечко» Частина 10

ДЛЯ СЕБЕ — ЖИВ БИ Я В СУБОТОВІ, 
в ставку розводив коропів. 
Та й чорт із нею, із свободою, 
щоб я за неї так терпів! 
У мене жінка дебеленна, 
у мене коні — ігиги! 
Тугі, як пазуха Гелени, 
стоять в полях мої стоги. 
У мене вулики і волики, 
у мене займищ і толок! 
У мене вороки і сволоки, 
і хата, взята на кілок. 
Такий жупан. Такенна шапка! 
І скрині ковані, ая. 
Тартак. Гамарня. Зеленаста жабка 
у копанці — і та моя. 

Така ж моя, така ж моїсенька! 
А ріки — медом, молоком. 
На колодках дівує пісенька, 
а я підперся кулаком. 
Чого мені? Вірнопідданець, 
плету життя з повільних діб. 
Богдан Хмельницький, хуторянець, 
домодержавець, власник дібр.

МОГЛА Б І ХИТРІСТЬ ТУТ ПРИДАТИСЬ. 
Доскочив би у панства похвали. 
Якби я тільки захотів продатись, 
мені б за мене дорого дали.
Ти йому шануваннячко, 
він тобі пануваннячко.
Та ще і ґудзі з золотого дроту
поначіпляють на підлоту.
І ніякий Чаплинський не одніме у тебе хутір. 
І ніякий Потоцький не захоче голову відрубати, 
якщо вона порожня, як горіх-дутель.
Господи, чого ж ти не дав мені голову, 
порожню, як горіх-дутель? 
А що ж це мені за пики корчить вишневий бутель?
Який же я там столикий! — 
то малий, то великий.
Настовбурчені брови, на лобі кривуля, 
хмуровоке барило, і ніс як багруля.
Щось обрезкле і тмасте, — 
Якої ж я масти?
      Сивий, голубе, сивий…
А он же, он, у сутіску вишень — 
такий чорнявий хлопець-хорошень! 
Хмелений сонцем, чупер на брову. 
Коли ж надбав я пику цю криву?

ЗАХЛИНАЮСЯ КРОВ'Ю, ЛИПКОЮ ВИШНЕВОЮ КРОВ'Ю! 
Затуліть мені очі якоюсь живою долонею!
Я що, збожеволів? 
                Коли саме? 
І що це за вим'я з чотирма носами?
То це, значить, я. А оце бутель. 
А оце голова на плечах, 
                      як горіх-дутель
А душа моя 
         в бутлі з червоним вином 
сидить, балакає з Богуном…

ТАК ОСЬ ХТО БУВ ТАМ ГЕТЬМАНОМ НА ДІЛІ! 
Бо поки я від горя соловів, 
він тридцять тисяч війська у неділю 
вночі через болото перевів.
Поляки спали, бо пани панами. 
А він звелів у тій трясовині 
костити греблю хмизом, жупанами, 
возами, повстю, діркою в човні!
Гатили все в роззявину болота. 
Сідло, бордюг, баняк і кобеняк. 
Брела голота… І жінками Лота 
білів, болів березовий стовбняк.
Турецьких сукон вивернули хуру. 
Товкли в багву останнє таганча. 
Щоб рятувати не козацьку шкуру, 
а руки, що згодяться для меча!
У мочарях провалювались, дибали. 
Недвигу-каліч неводом вели. 
І виповзали чорні, як анциболи, 
набравши смерті повні постоли.
Їм ніч іскрила зоряним кресалом. 
Богун останній увійшов у ліс. 
А сторопілим після сну гусарам 
лишив болото з греблею взаміс!

ОСЬ Я ТУТ П'Ю ГОРІЛКУ-ЗАПРИДУХУ. 
А може, хай вже гетьманує він? 
Той вміє так розколихати духа, 
що Україна загуде як дзвін.
О, той не стане політикувати 
і під мечем не всидить, як Дамокл. 
Той буде сам мечі собі кувати. 
Не старчить сталі — викує з думок.
А я… Що ж я?.. Та я вже й не подужаю. 
Вже віку доживатиму будь-де. 
Або сліпого гетьмана з бандурою 
колись в степах мій джура поведе…

ID:  558113
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 08.02.2015 10:33:07
© дата внесення змiн: 09.02.2015 08:24:12
автор: Володимир Туленко

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (358)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: