UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: Я ПОВЕРНУСЬ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анатолійович, 09.04.2016 - 22:50
 Невже потрібно піднімати ще один майдан?.. Це буде страхіття... А жити треба!   
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Душа стогне від хаосу, обману і грабунку! Але не можна підіймати Майдан, бо це вже буде війна. Масовими протестами-мітингами треба ставити їх на місце. На кожному кроці не давати спуску, нагадувати, що МИ Є!!! 
Ганна Верес (Демиденко), 12.01.2016 - 14:02
Світланочко, перечитала Ваш твір, коментарі ваших друзів і подумала: а нація наша вже сформувалася, а значить виживемо, вистоїмо.Я вже не пам*ятаю, чи ви мене, чи я Вас перша знайшла, але дякую Богові, що ми зустрілися тут, у клубі. А весна - не за горами, може й Україна вийде на свою орбіту. Дай, Боже! За вірш "5"+. Обираю. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ганнусю, я також радію, коли зустрічаю однодумців. З Вами легко, просто, приємно. Дякую і за розуміння, і за чуйне серце, яке гаряче відгукується на людський біль. Дивлячись на жахіття, які творились в країні, я все ж трималась, сподіваючись на краще. Та коли зрозуміла, що нас в черговий раз надурили обіцянками, про які забули, дорвавшись до корита, серце не витримало... Я не могла більше дивитись новини, сперечатись про політику, не хотіла ні бачити, ні чути... Мої слова замовкли. Я не могла писати... нічого... Квіточки і пташечки оживили мене, вернули слово. А коли прочитала всі відгуки та листи – крилечка почали обростати пір'ячком. Так, ми мужніємо, як нація. Біда, що в нас нема розумного і порядного лідера-патріота. І поки що не проглядається на горизонті... Дякую Вам щиро за теплі слова і добре серце. 
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Переповнившись, за край, бідами, горем, смертями... і брехнею, напівжива душа замовкла на кілька місяців.Рада Вам завжди, Вільшанко! Дякую!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У кожного є СВОЯ орбіта. Ніхто з нас не може рухатись по чужій, тут аби зі своєї не злетіти 
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оооо! Така похвала від Метра поезії – дорого коштує! Дякую, пане Олександре! 
Циганова Наталія, 23.06.2015 - 22:09
 Света!!! я без лишних и, в принципе, абсолютно не нужных слов - в избранное!!! 
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наташа, мне очччччень приятно!!!!!
Neteka, 23.06.2015 - 10:26
Вітаю Вас на своїй орбіті! І вона дійсно Ваша - підкорена. Яка чудова поезія.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сонечко, приємно, що завітали і зігріли душу добрим словом. Щиро- щиро дякую Вам!
dovgiy, 12.06.2015 - 08:20
Так, голубонько, будемо триматися, бо нам шляхів до відступу немає! За нами - читачі!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То ж мало – просто триматися, треба ще й їх підтримувати. Дай, Боже, нам сили, терпіння, мужності і наснаги.
dovgiy, 11.06.2015 - 12:19
Маю сподівання, що Ви не будете надовго залишати цей сайт. Коли Ви захворіла, то було таке відчуття, як ото у пісні: "...опустела без тебя земля..."Хай Вас Бог боронить! 
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Боже, як приємно читати такі слова! А мені здавалось, що Ви ігноруєте мене, так рідко відвідуєте мою сторіночку. Щиро-прещиро дякую. Та куди ж я без сайту? Зовсім можна зачахнути. Тримаймося!!!
dovgiy, 08.06.2015 - 14:17
Від оцього сьогодення не лише злипається пір\я, а й вилазить!Надіялися на європейський шлях до людського життя, а маємо такі злидні, таку брехню, що вже боїшся у щось вірити...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не лише пір'я сиплеться, а й душа вся в виразках. А були такі сподівання! 
Салтан Николай, 27.05.2015 - 11:59
Матова ситуація: хочеш розібратися з усім - зійдеш з розуму (бо таку правду сприйняти нормальній людині фактично не можливо), а хочеш живи в постійній ілюзії і обмані. Але все ж надію треба мати завжди, але десь там глибоко, щоб ніхто, окрім нас самих, туди не докопався
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надію я не втрачаю, але вона така жалюгідно манюня, що капець! 
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, что отозвались. Я о Вас вспоминала.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
