Ця любов страшна, як вибухи під мостами,
Коли ми торкались вустами,
Втрачаючи землю.
Постріл у небо даремний, тому стріляють у серце,
Та й що там, не вбийте хоч небо.
Ці руки нікчемні, бо не обіймають тебе.
Ці ночі безсонні, бо надто багато світла -
Шлю тобі люстру, бо ніч може вбити.
Дзвінок може вбити.
Шлю тобі квіти: троянди, айстри...
Квіти - це щастя,
Якщо не під чорними надписами.
Шлю тобі пасту, сорочку, ковдру,
Трохи яблук й горіхів,
Кожне побачене, нами омріяне, добре і тихе...
Ця любов страшніша за вибухи.
Точно страшніша за вибухи.
