Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: Арабески, 21. З пошуків Істини - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Лівобережна, 30.06.2015 - 15:08
«Сказание о Рустаме» (1971) - Ты этих не хочешь? На ТУ посмотри! - ...Пропала... осталась лишь капля одна... Иль часть Тахмины... иль - сама Тахмина? Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую вам за ваш інтерес і читання, Оксаночко!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дивно: спокій, легкість і простоту набуло життя, сенс і цінність особливі, коли серце сказало: "не шукай неіснуючого! не трать такий короткий і безцінний час свого життя на міражі"
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якби ще в них без гіркоти...
Мар’я Гафінець, 19.06.2015 - 21:16
Міражів не шукаю в раю, – рай в цім світі зумів я знайти!....часом все життя витрачається на те, щоб втямити: наш рай - тут! На землі! Сьогодні!...Ви щасливий, бо знаєте це і вмієте тааак насолоджуватись росинкою зцілованою з руки коханої! Прекрасні рядки! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, до безмежжя люблю цей світ і все, що дає в ньому радість буття, від трави під ногами до любові в серці - все люблю це і не зречуся!
ptaha, 19.06.2015 - 19:40
вчитися на чужому досвіді - то утопія, п.Касьяне... розбите коліно чи серце запам'ятовуються надовше, ніж чиєсь "я ж тобі говорив (ла)"...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то радість. навіть я б назвав би щастям. бо половина мого прожитого - по особистому досвіді, і одні гулі та синці, але мав таких талановитих вчителів (тому це слово мені за святе), які зуміли переконати вчитися на досвіді людей і народів, епох цілих. і яприйеяв, і мав від того щастя. і тушусядумкою, що й далі воно - щастя - буде заглядати в віконця, чи хоч приходити в гості, а то й сусідом поселиться
ptaha, 19.06.2015 - 17:45
знахідкам долі треба радіти, а якщо тебе знайшли та, як говорив Матроскін "відмили, відчистили", - і поготів...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то ми зараз такі мудрі. а як хтось раніше і вчив - годі нам було почути, прислухатися, сприйняти, і, найголвніше, - оцінити ті офіри долі, в життя впустити.які ми безпечні, поки молоді!.. наівні і самонадіяні! (отож вчіться нашими помилками і життям, нашими втратами, молодьож-майбутнє наше!) Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дивно, мій прадід прожив одинадцять років серед народів Сходу, арабів, а в мені так все відзивається ще з дитинства, від розповідей тата та діда, які надзвичайно берегли спогади його
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
інколи так мало знаходиться. а ще гірше (мо, і краще??) - тебе самого раптом щось чи хтось знаходить.і вже біда потрійна: а що з цим робити? з цими дарунками долі, із знахідками своїми... Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але ж і ми в собі носимо світи, - ні! - цілі всесвіти! я коли читаю і перечитую деякі ваші речі, то бентежусь: не із зоряною Жінкою так розмовляю? не у її дивні і красиві думки заглядаю? і який світ вона мені розкриває простим словом нашим!
Любов Ігнатова, 19.06.2015 - 14:25
Філософія уміло зведена до кохання...та це й не дивно, бо воно - найголовніший рушій світу... Дуже гарно написано! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось у цьому питанні - найголовнішому у житті сапієнса - ми поні однодумці! і це мені - у втіху величезну!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось візит несподівааний! думалось, кому буде твої міркування брати до уваги, Касьяне, коли час такий дорогий у людей? - дякую красно!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мої шанування, Вікторе! і подякував за одобрення моїх думк - тут і сам схвально себе з боку тепер бачу (раз такі поважні і вмілі майстри, як ви, читають!)
|
|
|