Немного старая, немного больна И за спиной тележка грусти. Я прожила пол жизни своей сама, Теперь мне никто не нужен. .. Я - старая. Мне тридцать пять. А мужа так и не кормила. Смотрю у зеркало опять: Так страшно быть одной и нелюбимой.
ID: 605681 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 10.09.2015 12:14:06 © дата внесення змiн: 10.09.2015 12:14:06 автор: Victoria Ulynets
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie