Звільненню рідного села від
фашистських загарбників присвячую...
4 квітня звільнили село,
Це 44-го року...
Сучаснику, думаєш легко було?
Фашисти тут мали мороку...
Загинуло безліч... Та й нас полягло...
В південних степах України.
Та все ж ми звільнили, звільнили село,
Маленьку частинку Вкраїни.
Але і тепер (хоч багато років
Минуло з часів наджорстоких)
У пам'яті: степ український горів,
У ранах звивався глибоких...
Тож, друзі мої, бережімо життя,
Знаходьмо і щастя, й любімо,
Прислухаймось - вчуємо спів солов'я
І діток щасливих зростимо.
