Народ, що не знає своєї історії,
є народ сліпців.
О.Довженко
А нам все якось ніколи, все ніколи:
То долар, то кредит, то зарплатня,
То гості в нас приїхали-поїхали,
То на роботі повна маячня.
Усе на потім щедро відкладаємо
Історії забуті сторінки –
І вже свого коріння не згадаємо,
І пам'ять запливає за буйки…
І плутаєм поета з футболістами,
І не вчимо ні наше, ні чуже –
На мушці врешті. Хоч-не-хоч, а вистрілить
Історія, доведена уже
До відчаю. До розпачу. До сказу. До…
Застрелить нас – і піде в небуття,
Повторюючи, наче мантру, фразу:
Той,
У кого до історії відраза,
Не гідний крокувати в майбуття"…
Реальна квртина сюрреального.
Остання строфа за формою оригінальна, але не відточена як попередні.
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
відточене - це, здається, взагалі не про мене. остання строфа трохи кахикає, сподіваюся, вдасться все-таки якось вилікувати. на все потрібен час. а нам все якось ніколи...
дякую Вам, п.Ігоре
Сподобалось. Влучно про поета й футболіста. Згоден - історія, це те що робить нас громадянами своєї держави.
...не век диктует нравы... мы сами... 
