Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): «Як добре, що я тут тебе зустрів!» - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ХАЙЯ-КАМА, 03.02.2016 - 16:30
Я ще на Вашій сторінці, і повернулась що сказати , що я вірю теж в Бога і вірю в те , що все буде добре, а як по-іншому. А як сказати тій мамі, що загинув син, що а...все пропало? Ні, я йду кожного дня на роботу і з роботи попри церкву, через її двір, і кожного разу прошу Бога про те, щоб дав розуму і тим і іншим, заступивсь, простив і не карав так тяжко і ВІРЮ так буде.Ще раз Вам дякую за всі вірші. Не мусите відписувати, але хто Ви за фахом? То не має значення, Ви велика МОЛОДЧИНКА ХАЙЯ-КАМА, 03.02.2016 - 16:11
Дорогенька, Ганночко, де у Вас, такої жіночної на вигляд стільки сили,витримки, сміливості так писати... Боже,єдиний, я зревілась, не зплакалась, а зревілась над Вашими віршами... Не можу знайти слів, щоб подякувати. Ви творча і розумна людина. Я прочитала багато, не всі, і кожен просто шедевр. В нас, в нашому містечку теж є такі герої, які увійшли у вічність, знаю матерів двох таких синів - то неможливо передати... А описати, і так трепетно, правдиво...Я безмежно Вам вдячна, пишіть - це Ваше.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені дуже приємно, що Ви так оцінили мої вірші. Коли Ви одягнете нову сукню, і Вам її похвалять, маєте неабияке задоволення. Але вірші - це не сукня, це мов діти. А яка ж мама не буде задоволена з того, коли у неї гарна дитина! Отак і я.У нас у районі вбило на війні 4-ох хлопців, про кожного з них я склала вірша, нещодавно випустила свою 4-ту збірочку "Вони умирали двічі" (туди включила і ті вірші), подарувала рідним по книжечці, волонтерам, передала через них нашим воїнам у Донбас. Маю від цього своє задоволення, адже війна стосується і мене. Я за фахом учитель, уже на заслуженому відпочинку. Надія Карплюк-Залєсова, 02.02.2016 - 21:56
Нестерпно боляче, за ту молодість і обірвану пісню кохання....
ПВО, 02.02.2016 - 20:18
Люба Ганно. Я готовий відповісти на Ваші питання, але чи готові Ви щиро прийняти відповідь, яка вимагатиме від Вас розширеня світогляду і підняття на вищу щабельку богопізнання? Я не сумніваюсь у Вашій людській щирості, і Ви знаєте, що цим Ви завоювали мої симпатії. Але це стосується Бога...
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бачите, Вікторе, я не знаю, чи варто витрачати Ваш час і сайт на розширення мого світосприйняття чи Богосприйняття, точніше, але кожен має в собі свого Бога, а особливо такі люди, як ми, з багатою уявою. Для мене Бог - це власне сумління, мій контролер і суддя, авторитет для мене, котрий стоїть на сторожі людства, неземний. Якщо Ви хочете мене переконати в тім, що Він інший, я не знаю, чи зможу я прийняти Його, вірити, а для мене віра багато значить у житті. Мені приємно з Вами спілкуватися, я чекаю Ваших коментарів на вірші, подобається Ваша поезія, але, знову ж таки, кожен приходить до Бога своєю дорогою, і я теж, тому давайте залишимо наші дискусії, навіть, якщо у Вас зникне симпатія до моїх творінь. Вибачте, будь ласка. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вікторе.
ПВО, 02.02.2016 - 16:52
А я саме сьогодні наштовхнувся на прекрасний вірш.Не знаю, чи автор розуміє, що саме говорять слова його ж вірша, але я прочитав те, що поруч з Майданівцями пліч-о-пліч Сам Господь стояв і жертвував своїм життям в образі героїв Небесної Сотні. автор: J. Serg Только, Господь, живи! Господи, твоя воля, ну перестань, не плачь! Всходит над бранным полем Твой баскетбольный мяч. Снайпер-палач на крыше, Шины внизу дымят. Господи, чей из ниши кашляет автомат? Видишь, царек с царьками Спрятались во дворце? Господи, ты ведь с нами, С марлею на лице?! Бронежилет прострелен, Свитер и плащ в крови. Ранено твое тело?... Только, Господь, живи! Молятся небу слуги. Не было дольше дня. Вынесли тебя други, Господи, из огня! Падают люди на земь. Славен конец пути. Видно решили разом В царство твоё взойти! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481941#com2665896 Про це говорить Святе Письмо. Син Божий ходить по землі і приймає всі страждання, що їх створює цей безбожний світ. Він кличе кожну безбожну душу до покаяння, бо все зло цілої планети причиняють біль саме Йому. Він - у кожній стражденній і обездоленій людині, Він - у голодних і травмованих війною дітях Донбасу, Він - у загиблих і покалічених війною солдатах, у посивілих від горя матерях, у хворих українцях, котрих не лікують в наших занедбаних лікарнях... Господи, прости нас, упертих, за наші безбожні життя! За те, що ми і серцем своїм і вустами відвертаємось від тебе, примножуючи тим самим страждання власного ж народу та майбутніх поколінь! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Вікторе. Я уважно перечитала вірш. Скажу чесно: сподобався. Але маю деякі питання до Всевишнього. Якщо я раніше вважала, що Господь має велику силу впливу, що Він кожному дав свободу вибирати свій шлях, свою норму поведінки, а вже потім оцінює людину чи її душу по ділам її. То після прочитання цього твору маю іншу уяву про нього, що Він і досі страждає разом з нами. Хто ж тоді покарає тих, хто творить оці всі безчинства, вбиває дітей, гвалтує жінок і державу? На кого тоді сподіватися людині? Адже кожна людина хоче вірити у добро, всі свої поступки старається теж робити в ім*я справедливості, а як вірити, коли і він страждає? На чому триматися вірі? Надія Башинська, 02.02.2016 - 14:29
Ой,АНЮ-АНЮ,ЯК ЖЕ БОЛЯЧЕ... Я МАЮ ЗАРАЗ ТАКІ ПОЧУТТЯ! Вони у щось виллються. Дякую Вам!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я коли дізналася про цей випадок, не спала ніч, а ранком вилилося цим віршем. Дякую Вам.
Променистий менестрель, 02.02.2016 - 13:59
Скільки ж ще буде тягтися ця чорна смуга?Дякую, Ганно, бережіть себе. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Про це, мабуть, знає тільки Господь. Дякую.
геометрія, 02.02.2016 - 13:12
Читала, перечитувала, сльози витирала, а вони знову лилися і ллються...Така болюча це для мене тема...Я низько схиляю голову і перед усіма загиблими, і перед їх рідними, і перед авторою цих чудових рядків Ганною Верес, і дякую їй та й тим, хто створив КП, де ми можемо і душу відвести, і поплакати, й поспілкуватися, а це хоч трохи допомагає нам жити!..Дякую!.. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю. Ви праві.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю.
Mik (галицька миша), 02.02.2016 - 11:11
Ридає бiдна дiвчина вiд болю, Бо Лєру залишив навiки Анатолiй, Але ти, Лєро, певна бути можеш, Що янголом вiн став у вiйську Божiм. |
|
|