Це пройдений етап і час повітрям став.
Прозорими нитками зіткані дороги.
Боятися тебе, що пити чистий сплав,
із крові й кип"ятку. І спилювати роги.
Стурбована весна, болотяні квітки,
Ще гірше є життя - у стінах із собою.
На вікнах і щоках течуть дрібні струмки.
Асфальт світліший був ніж поруч із тобою.
Малесенькі стежки вже поросли, бур"ян!
Виполювати - зась. А треба ж якось жити.
Я не слабка, пройде. До колотих ще ран,
до нових співпадінь і до отих "ожити".
Боятися тебе і спилювати роги.
Це пройдений етап і час повітрям став.
Прозорими нитками зіткані дороги.
Ти з крові і смоли - огидний, чорний сплав.
