Відкрити тобі свій мікро-космос,
Чи віддатись тілесним пориванням?
Загнати в дамки без подиву,
Чи вити на місяць від страждання?
Обпікати щоки кислотами
І воліти змінити майбутнє.
Чи заплітати обшарпану косу,
Сухими пальцями,недолугими?
Обвітрені губи і спалене багаття
Мовчить душа.
Й на вулиці все зовсім тихо.
Якась я інша,чи все ж та
Смілива ,горда і велична.
Вдягнути сукню і
Й надтонкі підбори,
Чи в кедах до кохання простувати
Відкрить комірку,чи закрити штори?
Одна моя на світі є омана.
Навпомацки відкрию двері
"Чи є хто вдома?",- запитаю.
Лиш голос мовчунів .
Лиш крах надій.
Помрій,лебідко,ще помрій...🌷
Like a new emotion
P.s.kardionight
22.03