Вічний біг від початку до кінця -
вічний біг до невідомого вінця.
Рух вперед до якоїсь мети,
або ж просто від себе втекти...
Рух вперед доки клубок в'ється,
доки серце твоє вперто б'ється.
Рух вперед заради життя,
хоч в кінці чекає смерті небуття.
Рух вперед, щоб усіх пропускати,
жертвувати і усім допомагати.
Або ж до цілі нестримний біг -
немає перешкод для власних втіх.
Мудрий хто прямий шлях обирає -
менше на своєму шляху втрачає.
Мудрий хто своєї подоби не втрачає
та для інших їхній шлях залишає.
Цей біг розвиває, до цілі наближає,
хоч насправді назад він відкидає.
Вічний біг, рух вперед називають,
але ж нічого про це не знають.
Нікого він не в силі змінити,
лиш ми самі можемо себе ліпити.
А це є просто наш нещадний шлях,
по горах, головах, полях і морях.
Вічний біг без початку і кінця,
без будь-якого сенсу, без буття.
Рух вперед, то є назад ходьба,
політ вгору - про падіння мольба.
Немає сенсу нічого насправді,
все пустота - не вір моїй правді...
